Міжнародний проект "Графіті" у Німеччині

Середа, 10 Травня 2017 "LIFE" Самбір Гринкевич Тетяна Романівна

Євроклубівці "LIFE" провели незабутній тиждень, разом зі своїми ровесниками з Польщі та Німеччини.Учні представили свої міста, школи, навчились мистецтву створювати графіті, дізналися багато один про одного та свої культури.

Міжнародний проект « Графіті» у Німеччині.
Минулого тижня (16-23. 04. 2016 р) учасники євроклубу «LIFE» спеціалізованої СШ №8 м. Самбора подолали ще один кордон. На цей раз ним стала Німеччина. Саме там, у невеличкому місті Герсхайм, ми провели незабутній тиждень. Метою поїздки став дуже цікавий тринаціольнальний проект «Графіті», організований командою із Spohnshaus. Окрім української були ще польська та німецька команди.
Ми вирушили в дорогу 16 квітня, подорож тривала цілу добу. Коли команди нарешті прибули в екологічний будинок /хостел Spohnshaus, нас гостинно привітали смачною вечерею і розказали про правила поведінки та план проекту. Після чого нас розселили по кімнатах, де ми мали нагоду познайомитися з іншомовними сусідами. Незважаючи на мовний бар’єр, знайомство вийшло на славу.
Наступного дня ми мали ще більше часу для знайомства та спілкування. Усі зібралися у великому залі, де відбулося представлення команд. Першою виступила польська команда “EKOS” з Сяноку. Було цікаво послухати і переглянути презентацію про їхнє місто і школу, подивитися фільм, з яким вони виграли екологічний проект і змогли приїхати на наш проект. Наступною виступила наша українська команда у вишиванках. Спочатку ми розказали про Україну, наше місто, школу, євроклуб та його проекти, показали цікаві презентації. Також, під супровід гітари, ми заспівали українську народну пісню «Ой смереко» німецькою мовою («O du Fichte»), і євроклубівську пісню «Life is good», яку потім наспівували усі інші команди, бо вона їм дуже сподобалась. Також українці затанцювали народний танець. На кінець ми подарили невеличкі сувеніри іншим командам, а кожен учасник отримав українські національні браслети дружби.
Трохи згодом ми вирушили на екскурсію у столицю землі Саарланд – Саарбрюккен. Це не дуже велике місто ( 177 тис), але водночас дуже гарне. Красива архітектура, привітні люди, чистота справили велике враження і додому, в Spohnshaus, ми поїхали з хорошими емоціями.
Наступного дня ми відправилися у невелику подорож до Франції, у Страсбург. Спочатку ми відвідали Раду Європи – організацію із захисту прав людини континенту., де саме відбувалося засідання, яке ми мали змогу послухати. Наш гід показала нам невеликий фільм про Європейський парламент та його значну роль. Україна входить у число 47 країн, які присутні там. Сама будівля парламенту дуже велика і повністю скляна. Ми дізналися, що за задумом архітекторів вона виглядає недобудованою, що символізує неповний список країн ЄС. Велично виглядав Європарламент , хоча засідання проходять і в Брюселі. . Також у Страсбурзі ми відвідали Собор Нотр-Дам. Ця будівля, побудована в готичному стилі, вражає своєю величністю. Ми мали змогу піднятися на верхівлю собору і побачити Страсбург з висоти пташиного польоту. Це собор, від якого захоплює дух ! Саме місто дуже красиве і затишне. Місто називають «маленькою Венецією» за будинки у воді, дістатися до яких можна лише на лодці, що нагадує Венецію. Невеликі, гарні будиночки, річка створюють приємну атмосферу, яка чимось нагадала наш Львів. Ми мали ще трохи часу на прогулянку і покупки. Додому ми повернулися сповнені хороших вражень та нових знань.
Наступного дня почався проект «Графіті». Приїхав відомий німецький майстер графітті – Резо. Спочатку він розказав нам історію цього мистецтва, а потім ми перейшли до практики. Ми вчилися власноруч малювати графіті. Це було дуже важко. Майстер старався допомогти кожному з нас. Усі учасники отримали своє полотно і приступили до роботи. Хтось малював цілий день, хтось 15 хвилин. Але і результати не були однаковими. Роботи деяких учасників були направду витвором мистецтва.
Наступного дня, майстер представив нам іншу техніку малювання графіті. Не менш складну. Вона полягала в тому, щоб створити малюнок за допомогою скотчу, а потім спреєм замалювати полотно. Після чого, коли ми відклеїмо скотч, картина проявиться. Звісно результати наших старань були різними. У когось вийшло дуже гарно, хтось просто здався. Однак робота дуже об’єднала усіх нас. Ми здружилися, допомагали один одному. Відчувався справжній командний дух. Ввечері відбулася невелика дискотека. Це було своєрідне прощання, адже уже завтра усі ми мали їхати додому.
Після двох напружених і водночах багатих на приємні емоції днів малювання графіті, ми здійснили останню подорож у Саарбрюкен, у галерею майстра Резо. Вона розташована на маленькі творчій вулиці, де було безліч, занурених у роботу, художників. У галереї ми мали нагоду побачити шедеври графіті, намальовані спражніми митцями. Ми були вражені. Резо провів нам коротку екскурсію, а опісля роздав усім бажаючим автографи. Коли ми побачили його власні роботи, то хотіли аплодувати стоячи, бо вони були справжнім зразком цього мистецтва!
Наступною нашою зупинкою стала приватна школа у сусідньому місті Швальбах. Там нас зустріли директор, завуч, Резо смачним частуванням. Згодом дирекція та учні провели цікаву екскурсію. Школа дуже гарна, обладнана всіма сучасними технологіями. Учні школи, які брали участь у проекті «Графіті» розказали нам, як саме вони навчаються. Система освіти радикально відрізняється від нашої і є набагато практичнішою. Адже у наших школах все вивчається лише з книжок, а в Німеччині учні мають змогу побачити і спробувати все на практиці. По завершенні нашої екскурсії ми попрощалися з німецькою командою і вирушили у Герсхайм. Там ми мали прощальну вечерю. Згодом ми спакували валізи і попрощалися з маленьким, затишним містом, приємними працівниками Spohnshaus і вирушили в дорогу. Ми не хотіли покидати це місце, але все хороше завжди закінчується. По дорозі додому ми, разом з польською командою згадували усі приємні моменти того тижня. Незабаром ми попрощалися і з поляками. Нам не хотілося розлучатися, але ми пообіцяли повернутися у Spohns Hause наступного року. Ми обмінялися контактними даними і продовжуємо спілкуватися.
Ось так і завершився незабутній тиждень в Німеччині! Хочеться подякувати усім організаторам проекту - Гансу Болінджеру та Юреку Вегриновському, Марі та Магді, волонтерам Іллі та Наталі з Дрогобича, польським і німецькій командам за те, що зробили цей тиждень таким яскравим і веселим! Ці дні ніколи не забудутся, бо це одна з найкращих поїздок у історії євро клубу!
Деякі цитати із вражень учасників:
«Проект – це живее спілкування на різних мовах, з новими, незнайомими людьми», «наші нові друзі є дуже приємними та дружелюбними», «красота міст вразили мене, а Страсбург зачарував своєю архітектурою», «Резо показав нам усі тонкощі мистецтва графіки», «люди тут ввічливі та привітні, будиночки відрізняються один від одного», «поїздка була незабутня!», « це мрія, яка справдилася!».
Тетяна Лехуш – учасниця євроклубу “LIFE”

Інші новини Євроклубів

© 2015—2017 Представництво Європейського Союзу в Україні. Всі права застережено.