Є асоціація, немає інтеграції: Єврокомісія оцінила прогрес України у виконанні угоди з ЄС

 12.11.2018   17:00 EUVPБлог
У п'ятницю Європейська комісія опублікувала "Звіт із впровадження асоціації Україною" – документ, що містить коротке зведення успіхів нашої держави у проведенні європейських реформ та наближенні українського законодавства до європейських норм.

Цей документ не приніс добрих новин: у Брюсселі відзначили, що Україна і досі відстає у виконанні Угоди про асоціацію з Євросоюзом, а впровадження ключових зобов'язань Києва залишається хіба що у планах. Обидва пункти не стали несподіванкою. Вони багато разів звучали за останній рік, подекуди – і у виступах урядовців.

Та звіт ЄС все одно викликав дискусію серед фахівців у євроінтеграції.

Частина експертів сприйняла його вкрай песимістично, аж до тверджень про те, що він означає "відмову ЄС від економічної інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу". І хоча ця думка може виявитися поспішною, складно заперечити, що Україна справді дає Брюсселю всі підстави для скепсису. Адже серед провалених нами сфер опинилися ті, які формують стрижень Угоди про асоціацію – її торговельну частину, і навіть ті, що проголошувалися пріоритетом.

Можливо, єдине, що додає оптимізму щодо просування Києва шляхом євроінтеграції – це те, що ми наразі рухаємося нехай з низькою швидкістю, але переважно у правильному напрямку. Та й це за останній рік опинилося під питанням через популістські ініціативи у парламенті, відзначає Брюссель.

 

Рік за роком

Сам по собі факт публікації документа, як і час його появи, не є сенсацією. Єврокомісія зобов’язана щорічно готувати такий звіт щодо трьох держав, які підписали УА з Євросоюзом – України, Молдови та Грузії. Для кожної з них його оприлюднюють незадовго до Ради асоціації – зустрічі, яку очолює прем’єр-міністр країни та високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики, тобто у нашому випадку – Володимир Гройсман та Федеріка Могеріні.

Наша Рада запланована на 17 грудня, а отже, саме час підвести підсумки року.

А у нас є можливість порівняти тональність нового документа з тим, як ЄС говорив про прогрес України рік та два роки тому, коли був оприлюднений перший в історії "Звіт із впровадження асоціації".

Зміни справді відчутні.

У грудні 2016 року документ від Європейської комісії був наповнений пафосом та компліментами. Україна "провела глибокі та безпрецедентні реформи", зазначали у ньому (це – цитата). Щоправда, при детальнішому прочитанні тогорічного звіту також ставало зрозуміло, що Брюссель задоволений далеко не всім. Головний сигнал – "плани дій" та ухвалення рамкових законів – це зовсім не ті реформи, які ЄС розраховує побачити в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Підтримка без ейфорії: доповідь Брюсселя про здобутки та проблеми асоціації

 

"Зараз надзвичайно важливо перейти від ухвалення законодавства та створення інституцій до повної імплементації цих реформ, щоб громадяни України могли користуватися їхніми плодами", – заявила тоді Федеріка Могеріні (детальніше про це – в статті 2016 року "Підтримка без ейфорії").

У наступному звіті Євросоюзу, оприлюдненому торік, пафосу в оцінці "безпрецедентних реформ" помітно поменшало.

Головний сигнал Брюсселя був такий: напрямок реформ є правильним, а от швидкість хотілося б бачити вищу. Європейці не приховували, що дещо завищують оцінку дій української влади, аби уникнути невиправданого розчарування (детальніше – в статті 2017 року "Реформи очима ЄС").

Відтоді минув рік, а очікування європейців так і лишилися нереалізованими.

За структурою звіт 2018 року схожий на минулорічний. У вступі та висновках – позитивні загальні фрази про те, що Україна "ще далі просунулася на шляху реформ", а також про те, що зміни відбуваються попри триваючу російську агресію. Натомість усередині звіту, як і торік – повно критики щодо відсутності прогресу або лише незначних змін у конкретних секторах.

Та претензій до Києва від минулого року стало більше, а компліментів – менше.

А у багатьох розділах з’явилися нехай дипломатичні, але доволі чіткі та зрозумілі застереження: так, як є, далі тривати не може. Прикладів цього у 19-сторінковму документі – чимало.

Це і згадки про відставання України від графіку виконання Угоди (воно накопичується давно, але тепер дійшло рівня, коли Брюссель не готовий мовчати).

Це і той факт, що блок "висновки" починається зі згадки про те, що органам та гілкам влади варто було б працювати разом, якщо вони хочуть просуватися до Європейського союзу. Причому ця згадка сформульована так, щоби дати сигнал про неприйнятність нинішнього рівня їх співпраці, та водночас – уникнути звинувачень у втручанні Брюсселя у внутрішню політику України. "Глибша міжінституційна координація всередині уряду, а також співпраці між урядом, парламентом та президентом буде ключовою умовою для подальшого прогресу у поступовому наближення українського законодавства до стандартів і норм ЄС", – йдеться у документі.

 

Звіт про невдачі

Але найповніше масштаб європейських претензій розкривається, якщо вивчити опис реформ у окремих секторах – і тих, в яких ЄС констатує "застій", і тих, які наводяться у якості позитивних прикладів.

Передусім – коли йдеться про головний, наймасштабніший за кількістю сторінок та обсягом роботи і водночас найконкретніший розділ Угоди про асоціацію – той, що запроваджує глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

Один з "батьків" нашої Угоди, член української урядової команди на переговорах з ЄС Тарас Качка, який має незаперечний авторитет як експерт щодо норм асоціації (нині він працює стратегічним радником Міжнародного фонду "Відродження"), на звіт Єврокомісії відреагував жорстко: це – провал.

"Звіт ЄС по Угоді про асоціацію – це одна велика відмова ЄС від економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Гарно сформульоване "ні" за кожним важливим для України пріоритетом", – пояснив він.

До цих "ні" ми ще повернемося трохи нижче, адже це – справді важлива тема. Та на окрему увагу заслуговують також твердження експерта про причини незадоволення європейців. А полягають вони в тому, що українська влада – і уряд, і парламент – "не хочуть і не можуть виконати умов Угоди".

А отже, наші дипломати просто не мають аргументів для того, щоби перебити доводи тих, хто не бажає подальшого зближення України та ЄС. І Качка знає, що говорить, адже він і досі, хоч і не є держслужбовцем, бере участь у низці переговорів як член української команди.

На жаль, текст звіту ЄС повністю підтверджує висновки експерта.

Так, можна пишатися позитивними оцінками ЄС щодо реформи децентралізації. Але ця реформа практично не має стосунку до асоціації Україна-ЄС! Децентралізація – окремий трек, що проходить радше під патронатом Ради Європи, хоч ЄС і підтримує її проведення.

Вище ми вже нагадували, що ключова сфера нашої Угоди з ЄС – це розділ "Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею". Тут з успіхами реформ – зовсім негусто.

Звісно, в Брюсселі не стали писати про тотальний провал та виділили для винесення у вступну частину кілька "найменш стагнуючих" секторів. Але достатньо подивитися тіло звіту, щоби зрозуміти: і за ними говорити про "успіх" України непросто.

Так, найкращий прогрес у сфері ЗВТ, за європейською оцінкою, Україна має за блоками "Безпека харчових продуктів" та "Інтелектуальна власність". За першим із цих блоків йдеться про успішну адаптацію 17 із 250 законодавчих актів ЄС, які Україна має запровадити за Угодою про асоціацію. Не дуже очевидний прогрес за чотири роки проведення реформ, чи не так? За другим – у звіті сказано, що більшість законопроектів "чекають на схвалення парламентом". Тобто тут йдеться не про реформи, а про наміри їх провести...

За іншими питаннями ситуація ще сумніша.

Понад те, цього року – на відміну від минулого – ЄС не став виносити у вступну та заключну частини звіту фрази про те, що Україна рухається хоч і повільно, але безумовно правильним шляхом. Це – важлива зміна акцентів, і вона має дуже просте пояснення: європейці добре бачать спроби розвернути окремі ключові реформи.

Як це відбувається, зокрема, із законопроектом від фракції Ляшка "Плати українцю, купуй українське", який у звіті без зайвого пієтету наводиться як знаковий, але не єдиний приклад "популістських ініціатив", що грубо суперечать Угоді з ЄС, але знаходять підтримку народних депутатів.

 

Всім спасибі, всі задоволені

Очевидне гальмування реформ Україною стало підставою – чи то приводом – для гальмування подальших процесів інтеграції з боку Європейського союзу.

Як пояснив Качка у коментарі "Європейській правді", йдеться про непублічні переговори, які велися на робочому рівні і – як показав звіт – завершилися провалом.

"Україна від весни боролася за те, щоб в нас були двосторонні плани інтеграції до ринку ЄС, за зразком безвізу. Початково це були питання митниці, енергетики, цифрового ринку, а також юстиція, свобода та безпека. ЄС за всіма напрямами говорить нам: ніяких двосторонніх планів, виключно односторонні зобов'язання України", – пояснив він.

Це дійсно так.

І Україна дала європейцям всі підстави для відмови.

Порошенко оголосив пріоритетом єдиний цифровий ринок? А що, Україна має успіх у впровадженні європейських норм? ЄС жорстко розкритикував нас.

Енергетичний ринок? Так, ЄС за бажання мав би підстави для подальшої інтеграції України. Але ж і тут ми далеко не відмінники – анбандлінг енергетичних монополій (розділення постачальника, транзитера, видобувальних потужностей у відповідності до директив ЄС) досі не завершений.

Митний союз з ЄС, як наполягає Банкова? Це взагалі немов жарт. У питанні реформ на митниці Україна не спромоглася виконувати в термін навіть обов’язкові завдання за Угодою про асоціацію, і звіт ЄС на цьому прямо наголошує. То про які подальші кроки може йтися? І це вже ми не згадуємо про найамбітнішу ідею Порошенка – про асоціацію з Шенгеном...

Схожі висновки має і Тарас Качка, але він підводить вкрай різкий підсумок: "Найгірше, що обидві сторони насправді раді цій взаємній апатії. ЄС не треба серйозно займатися Україною. Україні можна особливо не поспішати мінятися. Всім добре. Головне у вступі і висновках написати про поступ у реформах".

До речі, єдиний комплексний коментар від української держави – від нашої місії у Брюсселі – побічно підтвердив його припущення. Дипломати зробили вигляд, що звіт ЄС... не критичний, а позитивний: "Вдячні інституціям ЄС за високу оцінку соціально-економічних реформ та визнання прогресу у виконанні Угоди про асоціацію. Дійсно, за останній рік було зроблено чимало".

Єдина фраза у коментарі місії, яку можна прочитати як визнання проблем, звучить так: "З особливою увагою поставимося до тих питань (у звіті), які потребують додаткових зусиль з боку України". От тільки стосується вона передусім провальної для України тематики боротьби з корупцією, а не "торговельних" проблем. А спілкування органів влади, яке ЄС вважає ключовою проблемою, наші дипломати назвали сферою, де Україна досягла найбільших успіхів (?!).

До слова, висновки Качки – тим більше зважаючи на те, що він долучений до урядової роботи, – сподобалися не всім, але у дискусії між експертами та урядовцями, яка точилася вихідними у кількох facebook-гілках, не прозвучало жодних контраргументів.

Навпаки, кілька чинних урядовців погодилися з думкою про те, що Євросоюз відреагував на брак реформ та наразі закрив питання подальшого зближення.

А міністр транспорту Володимир Омелян додав: а ще ЄС говорить Україні "ні" у питанні подальшої інтеграції у сфері транспортних перевезень.

Оригінал взято із "Європейської правди": https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/11/12/7089263/?fbclid=IwAR0Qr-Uc6vsin_aVH__8SqLCVblWWA2uYcbpMQDXD8NEBYIUVMHLqIWythE


Інші пости


Швидкий перехід

© 2015—2018 Представництво Європейського Союзу в Україні. Всі права застережено.