Санкції без зради Європи: як Україна наблизилася до нової перемоги над РФ

 10.04.2019   21:00 EUVPБлог
Сьогодні ввечері захисники Росії отримають ще одну – вже традиційну – поразку у Страсбурзі.
Формально цей раунд ще не завершився, але його підсумок вже можна прогнозувати: спроба зняти санкції з росіян, яка змусила добряче понервувати проукраїнську частину ПАРЄ, не матиме успіху. Причому керівництво Асамблеї та європейські уряди були готові на поступки – але у рядових депутатів такої готовності не виявилося.
Події цього тижня свідчать, що токсичність підтримки Росії у Страсбурзі з часом лише наростає.

Проти російського шантажу почали виступати навіть їхні давні соратники!

Нині Москві не допоміг ані безпрецедентний тиск європейського важковаговика, Німеччини; ані підтримка з боку президента ПАРЄ; ані поява "антисанкційної пропозиції" в останній момент, та ще й у складний для України передвиборчий період.

Звісно, ще рано відкорковувати шампанське. Варто дочекатися голосування – адже навіть успішних для Києва варіантів рішення є декілька. Та надвечір, коли перемога стане доконаним фактом, буде варто подякувати і українській делегації, яка змогла переконати колег з інших держав, і британцям, які прибули до Страсбурга попри Brexit та зробили чималий внесок у нашу перемогу.

 

Коротко про загрозу

"Європейська правда" вже розповідала про те, як розпочиналася нинішня спроба зняти санкції з росіян. За кілька днів до початку весняної сесії ПАРЄ у проекті порядку денного з’явилася доповідь одного з ключових лобістів інтересів Росії, керівника групи "лівих" нідерландця Тіні Кокса.

Її головна ідея така: оскільки делегація РФ відмовляється їхати до Страсбурга, доки є небезпека поновлення санкцій проти неї, то ПАРЄ має взагалі відмовитися від права накладати санкції і дати росіянам впевненість, що їх тут не образять.

Ці пропозиції не є принципово новими – депутати, що співчувають РФ, працюють над ними ще від кінця 2017 року. Минулої осені ПАРЄ була дуже близька до їх затвердження – але через опір, організований Україною, процес зупинили за крок до фінального голосування. Тоді українська делегація святкувала перемогу, але визнавала, що це – не останній раунд.

Щоправда, у квітні це питання взагалі не мали розглядати – але лобісти РФ вирішили діяти несподівано. За кілька днів до сесії президентський комітет Асамблеї несподівано запропонував його до розгляду. Тоді ж з’ясувалося, що кампанію за зняття санкцій з Росії ведуть депутати та урядовці з Німеччини.

Маховик закрутився. Голосування призначили на середу, і здавалося, що небезпека знову вкрай висока.

 

Дострокова перемога

Чи не головною відмінністю проекту-2019 є те, що цього разу вже ніхто не приховував: головна мета – повернути росіян.

Дотепер у проектах рішень ПАРЄ про "прощення" слова "Росія" не було взагалі. Йшлося про напруженість в організації, про "синхронізацію" її роботи, або як максимум, про абстрактну "одну з країн-членів". Це звучало доволі смішно – але дозволяло лобістам цього рішення уникати токсичної асоціації з Росією.

Цього разу вони пішли напряму. Автором проекту став найвідоміший лобіст росіян у ПАРЄ, голова групи "лівих" Тіні Кокс. Проект був побудований навколо загрози виходу Росії – мовляв, знявши санкції, цей процес можливо зупинити.

Одночасно керівники та важковаговики ПАРЄ почали тиснути на колег з інших держав.

Дійшло навіть до нецензурних заяв з боку німецьких депутатів.

А соціалісти привезли до Страсбурга російських правозахисників, які доводили депутатам, що вихід Росії з Ради Європи зашкодить пересічним громадянам РФ (і дарма що ні Україна, ні її партнери не піднімають питання виходу чи виключення РФ, цю ідею просувають виключно самі росіяни).

На першому етапі ця прямота виявилася ефективною.

У понеділок спроба Києва зняти питання з розгляду зазнала поразки: нас підтримало лише 43 депутати, проти – 112. Але протягом наступної доби російський бліцкриг вдалося зупинити.

Коли проект не виходить "вбити" – його можна змінити, і саме цей шлях виявився успішними. За два дні з проекту Тіні Кокса вдалося прибрати всі найнебезпечніші норми, змінивши його сутність.

Початково цей документ пропонував замінити чинну санкційну процедуру на складний, громіздкий і неповороткий механізм, а старі правила санкцій – просто вбити. Натомість тепер – у документі, який винесуть на голосування в середу ввечері, – йдеться про те, що нова громіздка процедура може бути створена на додаток до існуючої, натомість нинішнє право ПАРЄ накладати санкції залишається без змін!

У цьому вигляді проект не несе жодних загроз для України.

Та найголовніше – те, що російське лобі по суті визнало поразку і не стало просувати поправки, які могли би повернути небезпечні норми у документ. Чому так сталося – це окреме питання.

 

Підніжка Росії від колишніх друзів

Ще у п’ятницю, розкриваючи плани російського лобі, ЄвроПравда підкреслювала, що ця сесія має дві ключові небезпеки. По-перше, було неясно, чи приїдуть до Страсбурга українські депутати (вдома триває президентська кампанія, до того ж нинішній тиждень – сесійний). По-друге, головними партнерами України у боротьбі проти Росії у ПАРЄ є британці, а їхня присутність також була під великим питанням (у Лондоні тривають дискусії про Brexit).

Нині британці знову виявилися одним із ключових гравців, що допомогли Україні – і навіть зараз, коли ключова небезпека минула, вони і надалі намагаються додати до документа норми, що підкреслюють агресивні дії Москви.

До фінального проекту рішення ПАРЄ, погодженого у комітетах, депутати подали 30 поправок – ледь не рекордну кількість для асамблеї. Авторами або співавторами понад десятка з них стали британські депутати. Серед них, зокрема, норми про те, що шантаж Ради Європи з боку РФ є неприпустимим.

Та головною несподіванкою стала пасивність російського лобі.

Дискусії у ПАРЄ довели, що не так багато депутатів готові стати відкритими, публічними лобістами Росії – саме через це вдалося затвердити правки, які повністю змінили зміст резолюції. Але навіть відкриті друзі РФ, яким вже немає чого приховувати – на кшталт Тіні Кокса – не зробили спроби повернути до рішення небезпечні норми. Не з'явилося радикальних пропозицій і від німців, хоча на початку тижня ті демонстрували готовність йти проти правил.

Схоже, що причиною цього стали події в Росії.

"Європейська правда" вже повідомляла про заплановані на вівторок у Санкт-Петербурзі переговори президента Фінляндії Саулі Нііністьо і його російського колеги Владіміра Путіна. Ця зустріч мала бути значною мірою присвячена ситуації в Раді Європи. Фінляндія зараз головує у комітеті міністрів РЄ, тому західні уряди уповноважили Нііністьо на роль посередника, який мав би обговорити з російським лідером принципи повернення Росії до ПАРЄ в обмін на певні поступки від росіян. Відразу кілька джерел попереджали ЄП, що вони чекають на публічний сигнал після цих переговорів...

...але очікування виявилося безуспішним.

Зустріч відбулася, але після неї від Путіна не пролунало жодної заяви зі згадкою про Раду Європи. Лише речниця МЗС РФ Марія Захарова вкотре звинуватила у кризі саму ПАРЄ.

Битися за повернення РФ в умовах, коли Москва сама цього не прагне – бажаючих не виявилося.

Ба більше – частина тих, кого вважали давніми друзями РФ, опинилися серед авторів "антиросійських" поправок. Йдеться про групу латвійських депутатів, включно з представником партії "Злагода", яка донедавна була офіційним партнером путінської "Єдиної Росії". Отже, представники Латвії запропонували створити ще жорсткіший санкційний механізм, який, у разі затвердження, може призвести до посилення санкцій проти РФ протягом шести місяців.

Чи означає це, що від РФ почали відвертатися навіть учорашні партнери? Наразі запитання залишається відкритим, але позитивні сигнали – точно є.

 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"


Інші пости


Швидкий перехід

© 2015—2019 Представництво Європейського Союзу в Україні. Всі права застережено.