Тарас Качка: Україна має перейти від торгівлі до економічної інтеграції з Євросоюзом

 17.09.2019   08:00 EUVPБлог
Новий торговий представник України добре відомий в експертному середовищі. Зокрема, він брав участь у розробці економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС.

Останніми роками Тарас Качка не мав офіційних посад в уряді – та гостро критикував багато кроків торгової дипломатії України.

Тим важливіше зрозуміти, які новації він планує впроваджувати і які зміни чекають на торговельну політику країни. Про це новий торговий представник розповів у своєму першому інтерв’ю на новій посаді.

Розмова відбулася на полях щорічного форуму Yalta European Strategy, організованого Фондом Віктора Пінчука.

 

"Наша мета – працювати в режимі абсолютно вільної торгівлі"

– В Україні рік не було посадовця, відповідального за міжнародну торгівлю. В якому стані вона зараз?

– Насправді протягом цього року всі функції торгівлі вів державний секретар Мінекономрозвитку. 

Тому не можна сказати, що у нас була така пауза в розвитку торговельної політики. Інша річ, що у такій ситуації можна говорити про підтримання існуючих пріоритетів. 

Зараз завдання полягає в проактивній політиці і у пошуку нових пріоритетів.

Зокрема, необхідно перетворити торгівлю з Євросоюзом на нашу економічну інтеграцію з ним. 

Ми покладаємо багато сподівань на листопадове засідання Комітету асоціації. Нам необхідно добитися, щоби в його операційних висновках з’явилися чіткі кроки щодо реалізації тих пріоритетів, які раніше фіксували лише на політичному рівні – це митниця, уповноважені економічні оператори і транзит. Має бути згадка про ACAA, тобто "промисловий безвіз", про інтеграцію до цифрового ринку ЄС.

Крім того, ми будемо пришвидшувати роботу над оновленням Угоди про асоціацію.

– Про що йдеться? Перегляд митних ставок?

– Мінімальне завдання – оновити тарифний план по товарах, але наша амбіція – оновити і модернізувати всю економічну частину угоди. В тому числі – оновити домовленості в секторі послуг.

Але головне – це перевести в практичну площину домовленості про економічну інтеграцію. Тут вже є досягнення – ми оновили додаток  27 – про енергетичний сектор.

Змінивши механіку роботи угоди, ми отримуємо повну інтеграцію України з ринком ЄС.

Наша мета – щоб українські і європейські компанії, і регулятори, і органи влади жили в одному регуляторному середовищі з однаковими правами і обов’язками стосовно один одного.

Це те, чого ми добиваємося, зокрема, на ринку газу. Інтеграція до європейської системи – головний рятівник нашої ГТС, яка є потрібною для європейського ринку і яку РФ намагається вбити з політичних мотивів.

– Які наші пріоритети у перегляді митних ставок і безмитних квот?

– Наше бажання досить просте. Коли ми узгоджували Угоду про асоціацію, переговори щодо тарифів відбувалися на основі даних про торгівлю у 2005-2007 роках. Зараз стан української економіки та торгівлі – абсолютно інший. 

І тому нам потрібно переглянути і існуючі тарифні безмитні квоти, і, можливо, навіть графік лібералізації мит там, де є перехідний період.

– Чи можливе повне обнулення мит у торгівлі з ЄС?

 Безумовно. Це наша мета – працювати в режимі абсолютно вільної торгівлі.

– Чи готові до цього в Україні?

– За винятком, можливо, кількох товарних позицій, зокрема, цукру, я не бачу великої проблеми.

 

"Європейські споживачі деревини так само порушують закон"

– У відносинах з ЄС маємо декілька торгових конфліктів. Перш за все, це мораторій на експорт лісу-кругляка.

– Тут гарною новиною є указ президента про план заходів щодо реформування у сфері лісового господарства. Передбачені у ньому заходи мають призвести до усунення проблеми, яка є в наших відносинах.

Ми готові реформувати лісове господарство до такого рівня, в якому можна скасовувати мораторій. 

Але треба розуміти, що, крім проблеми мораторію, існує проблема контрабанди – і це є порушенням з обох боків. Не можна звинувачувати лише українські компанії. Європейські споживачі цієї продукції так само порушують закон. Це питання може бути вирішено лише спільно з ЄС.

А ще є питання лібералізації цього сектора. Приміром, запровадження не лише європейських лісопилок, а й можливості європейських інвестицій у приватне вирощування лісу.

Тобто все це – набагато комплексніше завдання, ніж просто банальне скасування норми, яка забороняє експорт. 

– Така реформа – питання явно не одного року. А рішення щодо лісової суперечки з ЄС може бути прийнято вже цього року.

– Існуюча суперечка з ЄС побудована за лекалами Світової організації торгівлі (СОТ). Завдання арбітражу – не вказати, хто правий, а хто не правий, а визначити, як усунути порушення.

Я виходжу з того, що ми вже маємо добру волю президента, парламенту і уряду вжити заходів для усунення цієї проблеми. Бажано, щоб ЄС вже зараз, не чекаючи результатів арбітражу, теж долучився до цієї роботи.

– Ще один суперечливий момент, який нещодавно виник – це скарга України на нестачу польських ліцензій на вантажні автоперевезення.

– Це глухий кут розподілу компетенцій всередині ЄС. Великою мірою це двосторонні відносини, але там є й компетенція ЄС.

Тому ми будемо ставити перед Євросоюзом питання того, що Польща, зменшуючи кількість дозволів, фактично порушує умови УА, і будемо заохочувати інституції ЄС вплинути на Польщу, щоб врегулювати цю проблему.

– Неофіційно Варшава каже, що її провини немає, а проблема виникла нібито через корупційну систему розподілу ліцензій в Україні.

– Так нехай зроблять таку заяву офіційно!

Насправді ж питання полягає в тому, що є об’єктивні потреби в збільшенні кількості дозволів. Адже їх повинно бути достатньо для того, щоб підтримувати зростання експорту. 

– Ми вже вирішили, чи будемо скаржитися на Варшаву до ЄС?

– Я великий шанувальник принципу, що коли проблему можна вирішувати на двосторонньому рівні, то так і треба робити – але не тоді, коли дискусія заходить у глухий кут.

В діалозі з Варшавою у цьому питанні досить тривалий час не було прогресу. Можливо, ще якусь дискусію провести на двосторонньому рівні, але якщо вона буде знову без результату – будемо передавати її на загальноєвропейський рівень.

"Сертифікат з Китаєм щодо торгівлі антилопами"

– Ми нарешті завершили роботу над угодою про вільну торгівлю з Ізраїлем, тепер такі переговори йдуть лише з Туреччиною. Чи варто чекати початку аналогічних переговорів з іншими країнами?

– Наш пріоритет – не стільки номінально збільшувати угоди про вільну торгівлю, скільки покращувати їхню якість. Саме через це ми плануємо зміни до Угоди про асоціацію з ЄС.

Також у нас є чітке завдання розширити угоди про вільну торгівлю з Канадою та Ізраїлем на сектор послуг. Бо у переговорах із Канадою фактично заради "селфі з Трюдо" Україна відмовилася від розгляду питання про послуги та інвестиції.

Під час цьогорічного візиту президента Зеленського до Канади була досягнута домовленість повернутися до сектора послуг. Схожу домовленість узгодили під час візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Нетаньяху – ми будемо вести переговори про поширення торговельної угоди з Ізраїлем на сектор послуг і інвестиції.

Також нам потрібно налагодити виконання всіх угод про вільну торгівлю інших, провести всі комітети, вивчити всі проблемні питання.

– Тобто переговори про лібералізацію з новими країнами поки не плануються?

– Принаймні, зараз такої потреби немає. 

Єдиний виняток – у нас можуть активізуються переговори із Сербією в контексті її вступу до СОТ і можливі перемовин в цьому контексті про повну лібералізацію торгівлі. Але це швидше середньострокова перспектива.

– Тоді спитаю прямо. Колишній віцепрем’єр Кубів анонсував консультації щодо можливої ЗВТ з Китаєм. Які тут перспективи?

– Це лишилося на рівні політичних навіть не заяв, а намірів.

З Китаєм у нас і так активно розвивається співпраця. Маємо дуже інтенсивний діалог контролюючих органів, нещодавно відбувся візит в Україну делегації на чолі з віцеміністром структури, яка опікується митними питаннями і ветеринарно-фітосанітарними питаннями.

Ми там уклали символічний сертифікат щодо торгівлі антилопами – це теж досить показово.

– Антилопами? Я правильно почув? Це знущання?

– Це такий підхід. Китайці працюють системно, і навіть якщо торгівлі антилопами поки немає – це не привід не мати регуляції торгівлі ними. 

Але ми не обмежуємося мріями про антилоп. Тому водночас із підписанням цього сертифіката Китай відкрив для нас можливість експорту яловичини до Китаю з кількох українських виробничих потужностей. І це, погодьтеся, набагато важливіше.

В цьому й полягає світ торгівлі: навіть якщо збоку щось виглядає як знущання, воно може мати свою вагу. Ви навіть не уявляєте, як багато роботи треба провести, щоб підготуватися до початку комплексних торговельних переговорів із Китаєм. 

 

"ЄС ревниво ставиться до успіхів України на своєму ринку"

– Добре, що згадали яловичину. Існує проблема – ми не експортуємо в ЄС ані яловичину, ані свинину. 

– Тут дві великих проблеми. Одна – суто ветеринарного характеру. 

Існує проблема африканської чуми свиней (і в Україні, і в деяких державах ЄС фіксували випадки цього захворювання. – ЄП). Ми ведемо діалог з Євросоюзом щодо торгівлі в таких умовах. Обидві сторони зацікавлені у результаті, але це надзвичайно складне завдання, тут не варто чекати швидкого прориву.

Що ж до яловичини, то я сподіваюсь, що тут нам вдасться розпочати експорт.

– Тоді вже поговоримо й про курятину. Нещодавно ми мали прецедент перегляду торговельної частини УА: закрили "діру", яка дозволяла безлімітно збільшувати експорт в ЄС, але отримали збільшення квот. Це "перемога" чи "зрада"?

– По-перше, будь-які звинувачення ЄС, що це діра чи помилка, є хибними. Це такий комунікаційний штамп. Жодного разу за час дії угоди ЄС не ставив питання, що це "помилка". Це було вільне рішення сторін, які підписували угоду.

По-друге, це рішення є позитивом. Воно довело, що ЄС може протягом кількох місяців провести всі процедури для того, щоб переглянути квоту, хоча досі стверджували, що це дуже тривалий процес.

Ми вважаємо це чітким сигналом, що вже цього року ЄС може ініціювати процес і так само оновити й інші квоти у ЗВТ з Україною. І ми будемо завжди апелювати до цього прикладу і говорити: якщо ви змогли за кілька місяців переглянути безмитну квоту по м’ясу птиці, так само ми можемо переглянути безмитну квоту і на зерно, і на інші види м’яса, і на томатну пасту, і на мед, і на решту товарів, по яких ми щороку дуже швидко вичерпуємо безмитні обсяги.

І є третій елемент, дуже політичний. 

Ситуація з м’ясом птиці засвідчила, наскільки ревниво ЄС ставиться до успіхів України на своєму ринку. Адже не було жодних порушень, не було контрабанди (як зараз відбувається з експортом лісу). Ми торгуємо курятиною легально, але для ЄС це – проблема.

Така гостра реакція на успіхи української продукції в ЄС посилає досить специфічні сигнали і для українського ринку.

 

"Навіть програні у СОТ справи приносили позитивні результати"

– У Світовій організації торгівлі за останні роки ми програли декілька суперечок з РФ. Інструмент СОТ – неефективний для нашого захисту чи ми його неефективно використовували?

– Це дуже комплексне питання. 

СОТ є глобальною організацією, від неї важко чекати якогось такого ж рівня чіткості і жорсткості, як, наприклад, від ЄС. Як кажуть у США, рішення СОТ є дуже обов’язковими для добросовісних держав і дуже не обов’язковими для недобросовісних.

Тому ми будемо брати активну участь у розмовах про реформування організації. Наше завдання – використовувати у СОТ всі можливі інструменти для досягнення своїх інтересів. Не лише механізми врегулювання спорів, а увесь набір торгової дипломатії.

Тепер щодо цих конкретних справ.

Ми не досягли очікуваного результату, бо суспільство і тодішній уряд вкладали в ці справи бажання довести неправомірність дій РФ. З цієї перспективи успіху немає. Проте навіть програні справи часом приносять позитивні результати для української торгівлі.

Візьмемо найбільш контроверсійну справу про блокуванню транзиту через РФ для українських товарів.

Увага до цього питання на рівні СОТ призвела до активізації дискусій на цю тему рамках ЄврАзЕС, де Казахстан, Білорусь ставили це питання досить активно. І зрештою, невдовзі після завершення цієї справи, ми мали рішення (формально не пов’язане з нею) про пом'якшення режиму транзиту через РФ українських товарів.

– Отже, нам доцільно й надалі звертатися до інструментів арбітражу СОТ, в тому числі – у торгових конфліктах з РФ?

– Безумовно! Просто треба набиратися певного терпіння і розуміти, що врегулювання спорів в рамках СОТ істотно впливає на самі переговори. І навіть негативні результати справи деколи можна дипломатично використати на свою користь.

Ми будемо в цьому вправлятися доти, доки не зможемо завжди досягати позитивного результату.

А механізми впливу на РФ треба шукати через розмови з нашими торговими партнерами: з Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном, Вірменією, з усіма, з ким тільки можливо. І таким чином шукати механізми впливу на РФ.

Це одна з причин, чому мій перший візит на цій посаді відбувся до Мінська. А наступний планується до Казахстану. 

 Оригінал статті взято із сайту "Європейської правди"


Інші пости


Швидкий перехід

© 2015—2019 Представництво Європейського Союзу в Україні. Всі права застережено.