Останніми тижнями польські урядовці раптом суттєво пом’якшили свою риторику щодо України.

Гучні міжнародні суперечності, викликані змінами до польського закону про Інститут національної пам’яті, змушують уряд сусідньої країни корегувати свій зовнішній курс (хоча причиною скандалу була передусім не "українська", а "єврейська" частина цього закону).

Першою ластівкою таких змін став програмний виступ 21 березня у Сеймі голови польського МЗС Яцека Чапутовича. У блоці, присвяченому стосункам з Україною, головний польський дипломат висловив лише одну претензію до української влади – щодо мораторію на ексгумації.

На тлі промов попередника Вітольда Ващиковського, який регулярно наголошував на "свідомому спотворенні історичної правди Україною", а також на "героїзації бандеризму", такий виступ виглядав явно як жест примирення.

Навіть згадавши 75-річчя подій на Волині, яке Польща відзначатиме цього року, Чапутович наголосив лише на важливості ухвалення спільного з Україною "сценарію вшанування цих історичних подій".

Протягом років своєї волонтерської діяльності для різних проектів я неодноразово чула різні думки з приводу цієї діяльності, як хороші, так і ні. В більшості випадків роль волонтерства має повагу в очах багатьох людей, при умові якщо воно має героїчні прояви. Але я розповім про тих, про кого не часто згадують, про інших волонтерів - більш буденних і не таких видимих, цінність яких є дуже високою. Вони допомагають організаціям з виконанням технічних завдань, працюють над поширенням глобальних цілей і таким чином локально здійснюють вплив на загальну ситуацію.

Чи знайде новий парламент сили вирішити торговельні конфлікти з ЄС, що лишаться йому "у спадок" від старої влади?
Схоже, що так. Більшість партій майбутнього парламенту, включаючи "Слугу народу", запевняють, що готові скасувати навіть скандальний мораторій на експорт лісу-кругляка (точніше, замінити його іншими заходами).