Захист прав і свобод у цифровому середовищі

 15.12.2019   03:00 ...Інші...Блог
Напевно, кожна сучасна людина щодня використовує інтернет: відправляє повідомлення друзям, спілкується на цікаві для себе теми, саморозвивається та виражає свою позицію щодо важливих для неї аспектів життя. Інтернет – сучасний спосіб соціалізації, інформаційне поле кожної людини є її особистим соціальним інститутом.

В інтернеті мають бути свої власні норми, етикет та правила  поведінки. Частково їх забезпечуєЗагальна декларація прав людини, шляхом визначення загальних людських прав і свобод, деякі з яких інтегруються в цифрове середовище. Але права і свободи постійно порушуються, і якщо не звертати на це увагу та не контролювати, то порушники не будуть покарані.

В Україні існує сервіс «Ошкола», за допомогою якого вчителі онлайн фіксують оцінки та відсутності учнів, а також можуть залишати повідомлення батькам. Декілька місяців тому одна із вчительок мого класу зазначила в одному з таких повідомлень список учнів, які не здали одне конкретне завдання. Мене особисто це дуже зачепило, по-перше, через те, що моє прізвище було також вказано, по-друге, через те, що це є порушенням конфіденційності та посяганням на честь (Ст. 12 Загальної декларації прав людини) і репутацію(повідомлення бачать усі зареєстровані батьки класу), та посяганням на гідність (Cт. 5 з вищевказаного міжнародного договору). Обурена я вирішила написати анонімне повідомлення директору, яке викладається на сайті мого навчального закладу про порушення своїх прав, адже розуміла з попереднього досвіду, що неоприлюдненіскарги не будуть прийняті до уваги. Отже, через декілька днів відбулася нарада вчителів, на якій було підняте це питання, і більше такі дії з боку конкретної вчительки не повторювалися. Так я довела сама собі та своїм друзям, що потрібно знати свої права, аби вміти їх захищати.

Або ж інший приклад. У мене є однокласник, який доволі критично виражає свої погляди про стан економіки та політичних подій у світі на своїй сторінках в Інстаграмі та Твітері. Деякі інші мої однокласники почали цькувати і булити його, коли дізналися про його погляди, тобто порушили Ст. 18 та Ст.19 Загальної декларації прав людини на право людини про свої переконання. Мені таке негуманне ставлення до поглядів іншої людини не сподобалося, тому я вирішила звенутися до шкільного психолога. Врешті-решт, у моєму класі були проведені тести на рівень агресії усередині колективу та ставлення до булінгу, бесіди з хлопцем, що піддався дискримінації та з кривдниками. Питання вирішено, а хлопці навіть почали товаришувати, до того ж їх знання у економіці та політиці підвищилися.

У процесі мого особистого розуміння застосування статей з Загальної декларації прав людини у житті я зрозуміла, наскільки правильним є знання своїх прав, хоча б загальних, адже без знань я б не помітила правопорушення. І як допомагають у досягненні своєї мети ці знання, в моєму випадку в формуванні комфортного і теплого середовища навколо себе. Зрештою, щоб захищати свої права їх треба знати, адже це ніколи не буває зайвим. Для себе я зробила висновок, що тепер буду слідкувати за оновленнями міжнародних договорів та українськихнормативно-правових актів. Адже я на особистому прикладі впевнилася, що це важливо.

 


Інші пости


Швидкий перехід

© 2015—2020 Представництво Європейського Союзу в Україні. Всі права застережено.