Блоги: Панченко Юрій

Досить буденно та майже непоміченою пройшла подія, яка фактично є важливим етапом у відносинах між Україною та ЄС.
Йдеться про першу корекцію торговельної частини Угоди про асоціацію. І це при тому, що ще донедавна у Брюсселі відкидали будь-яку можливість корекції митних тарифів, принаймні у найближчій перспективі.
 

Чи знайде новий парламент сили вирішити торговельні конфлікти з ЄС, що лишаться йому "у спадок" від старої влади?
Схоже, що так. Більшість партій майбутнього парламенту, включаючи "Слугу народу", запевняють, що готові скасувати навіть скандальний мораторій на експорт лісу-кругляка (точніше, замінити його іншими заходами).
 

Чи готова нова Рада просувати реформи та впроваджувати в Україні європейське законодавство?
Щоб дати відповідь на ці питання, ми опитали всі партії, які мають найбільші шанси потрапити у Раду наступного скликання. З них відповіли усі, крім "Опозиційної платформи-За життя", позиція якої щодо зближення з ЄС, втім, досить добре відома.
 

"Війна пам’яті" між Україною та Польщею вийшла на новий рівень. Нову кризу спровокувало завершення археологічного дослідження на цвинтарі у польському селі Грушовичі.

Цей цвинтар вже став символом українсько-польського "історичного конфлікту".
 

ЄС вже приступив до реалізації свого "Плану Маршалла для України" – нехай і під іншою назвою. Принаймні, такого висновку можна дійти, почитавши останні новини про європейську ініціативу "План зовнішніх інвестицій".

Цей інструмент фінансової підтримку лише нещодавно з’явився у ЄС. Втім, в Україні пов’язують із ним великі плани. Черговий доказ цього – проведена презентація, де вітчизняні урядовці дискутували, куди краще за все спрямувати гроші, отримані за цим Планом.
 

Чи не почнеться в Європі новий гарячий конфлікт за підтримки Росії? Кілька тижнів тому така ймовірність була доволі високою.
 

Мораторій на експорт лісу-кругляка – одне з найбільш болючих питань у наших взаєминах з Євросоюзом.
Це рішення, схвалене ще у 2015 році, від початку викликало протести ЄС, а торік саме через цю проблему Україна не отримала 600 млн євро макрофінансової допомоги. Насправді мав зірватися також попередній транш (ще 600 млн), його нам дали без скасування мораторію лише "під чесне слово" президента.

 

Поки весь світ дивиться на перспективи військового конфлікту між США та РФ, у Польщі темою №1 був новий звіт щодо причин катастрофи президентського літака 2010 року.

Хоча спеціальна комісія ще 2011 року дійшла висновку, що причиною катастрофи, внаслідок якої загинув президент Лех Качинський, була помилка пілота, багато родичів загиблих, а в першу чергу – брат загиблого президента та лідер партії "Право та справедливість" Ярослав Качинський, не погоджувалися із цими висновками. Адже, і це головна претензія до попереднього розслідування - воно майже повністю базувалося на джерелах, наданих росіянами.
 

Майже півроку Чехія не може сформувати парламентську коаліцію. Затяжна коаліціада нарешті відкинула всі варіанти того, як запобігти достроковим виборам. Залишився єдиний. Найреальнішим сценарієм наразі став той, який ще напередодні виборів у Чехії називали "коаліцією жахів".
 

Останніми тижнями польські урядовці раптом суттєво пом’якшили свою риторику щодо України.

Гучні міжнародні суперечності, викликані змінами до польського закону про Інститут національної пам’яті, змушують уряд сусідньої країни корегувати свій зовнішній курс (хоча причиною скандалу була передусім не "українська", а "єврейська" частина цього закону).

Першою ластівкою таких змін став програмний виступ 21 березня у Сеймі голови польського МЗС Яцека Чапутовича. У блоці, присвяченому стосункам з Україною, головний польський дипломат висловив лише одну претензію до української влади – щодо мораторію на ексгумації.

На тлі промов попередника Вітольда Ващиковського, який регулярно наголошував на "свідомому спотворенні історичної правди Україною", а також на "героїзації бандеризму", такий виступ виглядав явно як жест примирення.

Навіть згадавши 75-річчя подій на Волині, яке Польща відзначатиме цього року, Чапутович наголосив лише на важливості ухвалення спільного з Україною "сценарію вшанування цих історичних подій".