Головні тези стосуються системи здоров’я, виходу з економічної кризи, екології та розвитку цифрової економіки в об’єднаній Європі.
Значна частина виступу була присвячена системі здоров’я та шляхів подолання пандемії COVID-19.
Завдяки унікальній моделі соціальної ринкової економіки, держави-члени ЄС «витягнуть» один одного з пандемії. Європа має захищати життя людей. В ЄС виникла ініціатива створити «союз здоров’я». Йшлося також про утворення агентства біомедичних досліджень та розвитку. Будуть встановлені компетенції у сфері здоров’я як Євросоюзу, так і держав-членів (зараз ці повноваження є лише у держав-членів). Наступного року в Італії відбудеться глобальний саміт зі здоров’я. Люди хочуть вийти зі «світу корони». Настав момент, коли Європа повинна вказати шлях.
Йшлося також про захист найманих працівників. Адже головним пріоритетом є людина, підкреслюють в ЄС.
Важливе завдання - захищати працівників, зберігати робочі місця, підтримувати їх навички. Цього року вдалося уникнути масового безробіття завдяки розподілу 90 млрд євро між державами-членами Євросоюзу.
Президентка ЄК висунула ініціативу запровадити мінімальну зарплату, до якої кожен працівник повинен мати доступ в не залежності від того, чи йдеться про тарифну угоду чи інший варіант щодо умов зайнятості. Адже низька зарплата принижує людську гідність та зменшує конкуренцію.
Урсула фон дер Ляєн торкнулась питань сприяння інноваціям, зростання конкуренції.
Серед головних чинників економічного зростання - легкий доступ бізнесу до фінансування, завершення створення єдиного ринку капіталу та банківського союзу. Це передумова для посилення міжнародної ролі євро.
Євросоюз також зосередиться на питаннях, пов’язаних з єдиним ринком, Зеленою угодою та розвитком цифрових технологій.
Зокрема, пропонується подальше усунення регуляторних бар’єрів, відновлення 4 свобод - вільний рух товарів, послуг, капіталів, громадян.
Понад 30% видатків бюджету ЄС буде спрямовано на досягнення цілей Зеленої угоди.
У фокусі уваги - просування циркулярної економіки, реновація житлових будинків. Для досягання цих цілей застосовуватимуться нові підходи в енергетиці, дизайні, архітектурі. З цією метою буде створено «Європейський Баугауз».
У енергетиці йтиме поступова заміна вугілля воднем.
Щодо впровадження цифрових технологій у повсякденне життя громадян ЄС цікавим є ініціатива створити єдине безпечне цифрове посвідчення особи, що дозволить ідентифікувати людину, і таким чином вона зможе користуватися послугами, сплачувати податки тощо.
Важливе значення отримує і посилення безпеки даних - персональних та індустріальних.
ЄС продовжить інвестиції у розвиток високих технологій, в тому числі, штучного інтелекту, а також в інфраструктуру: на це виділять до 20% видатків бюджету спільноти.
Окрім того, планується скоротити викиди парникових газів на 55% до 2030 року - у рамках "Європейської зеленої угоди". З 1990 року країни ЄС вже скоротили викиди на 25%.
