Минулого тижня міжнародні партнери України продовжили чи то боротися з українським урядом, чи то допомагати йому виконати власні обіцянки у питанні протидії корупції.
Цю хвилю, нагадаємо, запустив лист від МВФ на адресу адміністрації президента із вимогами змінити законопроект про антикорупційний суд (АКС).
Євросоюз не обмежився надсиланням листа на адресу ВР та Банкової. У Єврокомісії та Європейській службі зовнішніх дій поширили офіційний коментар із натяком на те, що від створення АКС залежить також доля безвізу.
Та "Європейська правда" має підстави стверджувати, що реальної загрози безвізу через антикорупційний суд немає. Чим можна це підтвердити та що може втратити Україна, якщо ігноруватиме вимоги партнерів – далі у статті.
Посол Франції Ізабель Дюмон, поза сумнівом, є однією з найвпливовіших іноземних дипломатів в Україні. Українські дипломати підтверджують: Дюмон була їхнім ключовим контактом на чотиристоронніх "нормандських" переговорах з росіянами, і вже тоді вона вболівала за Україну. Поза тим, з журналістами посол Франції спілкується не надто часто. Можливо, причиною цього є її прямота, доволі нетипова і часом навіть небезпечна для дипломата.
Коли в Україні говорять про "європейський досвід адмінреформи", то зазвичай згадують про Польщу і лише про неї. Це доволі дивно, адже ситуація в Польщі була принципово іншою, там не було потреби у масовому об’єднанні міст та сіл. Натомість є інші європейські приклади, на яких нам варто повчитися.
В останні 10-20 років Європою пройшла справжня "епідемія" об’єднання громад. Ці зміни зачепили щонайменше півтора десятка країн – від півдня до крайньої півночі, від Східної Європи до Західної, і в ЄС, і за його межами.
В останні 10-20 років Європою пройшла справжня "епідемія" об’єднання громад. Ці зміни зачепили щонайменше півтора десятка країн – від півдня до крайньої півночі, від Східної Європи до Західної, і в ЄС, і за його межами.
