Блоги мереж ЄС

Новини про відносини України та Угорщини за минулі місяці більше нагадують зведення про бойові дії.

Освітнього закону, схваленого у вересні 2017-го (точніше, його мовної статті), виявилося достатньо, щоби перетворити дружбу між Києвом та Будапештом на холод і ледь не відверту ворожнечу.

Місяць за місяцем риторика політиків стає лише жорсткішою. Столиці задіяли майже всі наявні у них засоби: листи, переговори, залучення міжнародних інституцій. Ультиматуми перетворилися на буденність.

Єдине, що лишилося незмінним за ці півроку – ключові позиції сторін.

За півроку ми ані на крок не наблизилися до узгодженого владнання суперечки. Навпаки, компроміс стає все менш реалістичним. Будапешт і надалі вимагає негайної зупинки та скасування мовної норми, Київ каже, що це неможливо ні юридично, ні політично.

Українсько-угорський діалог перетворився на гру, де програють усі.

Від конфлікту точно не виграв Київ (згадаймо відносини з НАТО). Від нього зовсім не виграв Будапешт (в його активі – жодного досягнення). Представникам угорськомовної меншини також не стало легше: цьому не сприяють ані атмосфера невизначеності, ані наростаюча ворожнеча між столицями.

Тож постає питання: як діяти далі?

Звичайно, можна "залишити все як є", ігнорувати обопільну шкоду й чекати, доки (та якщо) ситуація сама дійде вирішення. Причому навіть якщо позитив буде досягнутий, він цілком може потонути у хвилях загального протистояння.

Та залишається й інший шлях: спробувати дійти спільної позиції з окремих питань, залишаючи за собою право не погоджуватися з іншими.
 

Парламентські вибори в Угорщині завершилися прогнозованою перемогою партії "Фідес" на чолі з Віктором Орбаном. Чинний прем’єр отримав конституційну більшість, тобто ⅔ голосів у новому парламенті, а отже – не матиме потреби йти на жодні домовленості та поступки партнерам.
Та головним підсумком виборів стало не збереження влади (повторимося, доволі прогнозоване).
Вибори 8 квітня довели, що альтернатива Орбану відсутня і вона не з’явиться ближчим часом.
 

Центр «Нова Європа» провів дискусію «Харківський вимір євроінтеграції», яка, на мою думку, була вдалою через представленість серед спікерів та учасників різних груп та позицій- від оптимістичних до критичних.
Посол Латвії в Україні Juris Poikāns поділився досвідом євроінтеграції Латвії та відверто висвітлив виклики, що стоятимуть і перед нашою економікою та суспільством (чим підкорив студентську молодь). Андрей Колос надав доволі переконливі цифри щодо сертифікації продукції харківських виробників в ЄС та кон’юнктури товарообігу та інвестицій. Дмитро Булах намагався показати, що більшість ризиків ми, нажаль, вже зазнали в період з 2014 року, що має підштовхнути рухатись країну та регіонтв напрямку ЄС з набагато меншими ваганнями.
 

Разом із Марією Іоновою, Ганною Гопко та Миколою Княжицьким розпочали ранок із зустрічі з членами комітету закордонних справ Європарламенту.
 

Ранок разом з Mariya Ionova,Hanna Hopko, Микола Княжицький
розпочали із зустрічі з членами комітету закордонних справ Європарламенту. Інтенсивний діалог про безпекову і гуманітарну ситуацію на Донбасі, звільнення заручників, внутрішні реформи. Підкреслила, що ключовими вважаю реформу армії, децентралізацію, дерегуляцію. Ми значно просунулися в блоці екології імплементації Угоди про асоціацію, й це дуже позитивно.
Щодо боротьби з корупцією , то запевнила, що в травні- максимум червні ВР прийме закон про антикорупційний суд,,зараз комітет працює над поправками. Впевнена, що є шанс скасувати норму про е- декларування для певних категорій, але це вимагає зусиль і діалогу з неурядовим сектором , більше довіри й менше взаємних образ і спроб принизити, бо це не додає порозуміння. Ганна Гопко зосередилася на ризиках «Північного потоку» , Марія Іонова і Микола Княжицький- на виконанні Угоди

Останніми тижнями польські урядовці раптом суттєво пом’якшили свою риторику щодо України.

Гучні міжнародні суперечності, викликані змінами до польського закону про Інститут національної пам’яті, змушують уряд сусідньої країни корегувати свій зовнішній курс (хоча причиною скандалу була передусім не "українська", а "єврейська" частина цього закону).

Першою ластівкою таких змін став програмний виступ 21 березня у Сеймі голови польського МЗС Яцека Чапутовича. У блоці, присвяченому стосункам з Україною, головний польський дипломат висловив лише одну претензію до української влади – щодо мораторію на ексгумації.

На тлі промов попередника Вітольда Ващиковського, який регулярно наголошував на "свідомому спотворенні історичної правди Україною", а також на "героїзації бандеризму", такий виступ виглядав явно як жест примирення.

Навіть згадавши 75-річчя подій на Волині, яке Польща відзначатиме цього року, Чапутович наголосив лише на важливості ухвалення спільного з Україною "сценарію вшанування цих історичних подій".
 

Латвія посилює присутність державної мови у школах. Вже за декілька років викладання в останніх класах буде можливе лише латиською (за винятком іноземної мови, а також мови та літератури меншин). Так само й складання шкільних іспитів державною мовою стане безальтернативним (зараз частину іспитів можна складати мовами меншин).
 

Вважаємо неприйнятними зміни до закону «Про запобігання корупції» щодо електронного декларування майна, згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій та члени наглядових рад державних підприємств зобов'язані подавати е-декларації.
 

Знаєте, що таке НАССР?
Hazard Analysis and Critical Control Point – це система контролю рівня безпечності продукції в процесі її виробництва. Вона дозволяє виділити всі потенційно небезпечні чинники та запобігти їхньому виникненню.
І тепер виробники риби та іншої продукції аквакультури мають запровадити її протягом двох років.
 

Це важливий текст.
Він - про міфи щодо декларування, про заяву Гана та про вихід з кризи. Туди увійшло далеко не все, що я почув, але додаткові зібрані дані підтверджують, що ситуація критична. Так, знову :( Але що поробиш
PS. Не великий секрет, що Банкова мене відкрито ненавидить - в тусовці про це чули, мабуть, всі. Та й днями там скористалися нагодою і підтвердили, що я лишаюся у них персоною нон грата:))
Тому я навіть не здивуюся, якщо критерій "антикорупційної діяльності" від НАЗК буде творчо доопрацьований і покриватиме приміром, авторів статей про протидію корупції. Бо зараз далеко не всі з "ворогів АП" під нього підпадають.
Але це - точно не привід мовчати. Вакханалію треба зупинити. Помста не повинна керувати державними рішеннями. Крапка.