Коронний час для Меркель: чому пандемія збільшила підтримку німецького уряду

За даними соціологів FORSA, християнських демократів станом на 11 квітня готові підтримати 37% опитаних, що є найвищим результатом блоку з вересня 2017 року.

Більш того, рейтинги ХДС/ХСС зростають вже впродовж п’яти тижнів поспіль, а їхні виборці, які до того висловлювалися на підтримку "Союзу90/Зелених", повертаються до власної партії.

Так само дещо зросла й довіра до есдеків, яким нині дають 17% довіри опитаних.

Свіжі дані YouGov також свідчать, що 30% німців хотіли б, щоб Ангела Меркель продовжила керувати урядом і після завершення нинішньої каденції восени 2021 року. Ще у лютому нове канцлерство Меркель вважав прийнятним тільки 21% опитаних.

В чому причина різкої зміни суспільних настроїв? І чи вдасться коаліції зберегти напрацьовані в часи "коронакризи" рейтинги?

Час лідерства

Але що ж забезпечило німецьким християнським демократам таке різке відновлення рейтингів, а "великій коаліції" – зростання суспільної довіри?

Таких чинників може бути декілька.

По-перше, свою роль зіграло відносно добре економічне та бюджетне становище Німеччини перед кризою.

Минулого року федеральний бюджет вдалося виконати з профіцитом у 13,5 млрд євро та зберегти хоч і не надто значне, але зростання економіки.

Відносно оптимістичний стан державних фінансів дозволив порівняно швидко мобілізувати ресурси для "пакета підтримки економіки" на суму в 156 млрд євро, погодженого урядом 23 березня та за розміри названого "фінансовою базукою".

В його рамках передбачається, зокрема, близько 50 млрд євро на підтримку самозайнятих, митців та малих підприємців. Ще 10 млрд євро пропонується витратити на виплати безробітним чи особам, котрі через кризу працюють неповний тиждень.

Інші ж кошти підуть на підтримку середнього бізнесу, який планується підтримувати через необмежені позики з боку Кредитної установи з відбудови (KfW). Уряд очікує, що ці заходи дозволять пом’якшити удар економічної кризи та карантинних обмежень по німецькому господарству.

По-друге, важливу роль у зростанні довіри до чинного уряду відіграли навички канцлерки Меркель в галузі кризового менеджменту.

Для Ангели Меркель, котра виводила ХДС з кризи лідерства після корупційного скандалу 2000 року, займалася питаннями виводу з кризи німецької та європейської економіки в 2009-2011 роках та намагалася врегулювати міграційну кризу 2015-2016 років, ця ситуація навряд чи являє собою щось нове.

Тож канцлерка отримала чергову нагоду продемонструвати свої навички кризового менеджменту.

Пізніше, незважаючи на потрапляння в самоізоляцію, канцлерка продовжила активно брати участь в урядових справах та координувати заходи з протидії епідемії на рівні земель.

По-третє, на користь "великої коаліції" зіграла порівняно оптимістична ситуація у сфері охорони здоров’я.

Хоч і в цьому секторі досі достатньо проблем, не в останню чергу, з персоналом, фінансування його потреб і за попередньої редакції "великої коаліції", і за часів четвертого уряду Меркель відбувалося на прийнятному рівні.

В підсумку німецька система охорони здоров’я увійшла в епідемію в значно кращих умовах, ніж британська чи італійська, котрі на тлі економічних криз попередніх років зазнали суттєвих скорочень фінансування.

Наприклад, у ФРН вдалося забезпечити 34 реанімаційних ліжка на 100 тисяч осіб, тоді як в Італії цей показник складає 11 ліжок.

 Зрештою, оперативність реакції, чіткі меседжі та конкретні кроки з врегулювання кризи й призвели до зростання симпатій до коаліції ХДС/ХСС та соціал-демократів.

Станом на початок березня діяльність уряду підтримувало 35% опитуваних, а місяцем пізніше, за даними Infratest Dimap, вже 54%.

Так само діяльність Меркель схвалили 64% опитаних, віцеканцлера Шольца підтримали 63%, а баварського прем’єра Маркуса Зьодера – 58% респондентів.

Виклик кризою

Попри те, що нині ситуація зі схваленням діяльності "великої коаліції" виглядає більш ніж оптимістично, партнерам по альянсу навряд чи варто розслаблятися. На це є кілька причин.

Перш за все, це економічні чинники.

Через особливості функціонування економіки німецька, європейська та світова економіка поки відчуває лише перші поштовхи кризи. Відповідно, її основний удар, вочевидь, буде на кілька місяців пізніше, коли, можливо, карантинні обмеження будуть вже не настільки сильними, але економіка відреагує на заходи березня-квітня.

Так, Інститут економічних досліджень при Мюнхенському університеті розробив кілька сценаріїв можливого падіння економіки внаслідок "коронакризи".

Згідно з ними, у разі двомісячного карантину німецький валовий внутрішній продукт (ВВП) може скоротитися на 7-11%, що у фінансовому вираженні означає втрати від 255 до 495 млрд євро.

У разі ж тримісячних обмежень очікується втрата 10-21% ВВП, що може сягнути 729 млрд євро фінансових втрат. Очікується й зростання безробіття, внаслідок чого роботу можуть втратити до 1,8 млн осіб, а 6 млн можуть бути переведені на неповний робочий тиждень.

Сповільнення темпів економічного зростання в Німеччині почалося ще влітку 2019 року й торкнулося передусім автомобільної промисловості.

Низка великих концернів вже тоді оприлюднила плани зі скорочення сотень тисяч робочих місць в найближчі роки у зв’язку зі зниженням попиту на автомобілі на викопному паливі. Світова економічна криза та пов’язане з нею повсюдне падіння доходів лише погіршить ситуацію в цій галузі, що може означати для неї додаткові збитки.

Загалом експортна орієнтованість німецького національного господарства та його залежність від споживчих настроїв на іноземних (в першу чергу, європейському та американському) ринках може спричинити негативні наслідки в період світової "коронакризи".

Іншим чинником, котрий теж може "докласти руку" до вповільнення економічного зростання в ФРН, може бути виїзд найманих працівників-іноземців та недопущення сезонних робітників на територію Німеччини у зв’язку з карантином.

Останнє вже почало відбиватися на сільському господарстві, де відчули дефіцит "робочих рук" в сезон збирання спаржі.

 Проблему посилює той факт, що вже з липня Німеччина розпочне головування в Раді ЄС.

А це означає, що окрім власних проблем, коаліції треба буде вирішувати й конфлікт між країнами Євросоюзу щодо бюджету ЄС на період після 2021 року і пакета фінансової допомоги країнам, що найбільше постраждали від пандемії.

Криза ідентичності

І нарешті – ще одна проблема, яка  хоч і відійшла на другий план внаслідок "коронакризи", проте й надалі впливає на стратегічні перспективи партії.

Криза ідентичності у ХДС триває.

Низка колишніх виборців ХДС вважає, що або за Меркель партія занадто критично змістилася з правих позицій до центру, або поступ ХДС в питаннях цифрової економіки, захисту довкілля та інших недостатньо швидкий.

При цьому християнські демократи поки не напрацювали чіткі уявлення про те, в якому напрямку вони рухатимуться в майбутньому.

Разом із тим коронавірусна криза може дати партії необхідний час на пошуки своєї нової ідентичності.

Однак розвиток епідемії COVID-19 "сплутав карти" християнським демократам. Як наслідок, Крамп-Карренбауер заявила 14 квітня в коментарі для преси, що "вірус зробив питання лідерства в ХДС менш вагомим". Таким чином, питання лідерства буде розглядатися лише на черговому партійному з’їзді, який пройде аж у грудні.

Таке перенесення також може зіграти на руку Ангелі Меркель. Адже невдале керівництво її висуванки Аннегрет Крамп-Карренбауер робило пріоритетними шанси на обрання давнього опонента канцлерки Фрідріха Мерца.

Натомість збільшення рейтингів уряду та її очільниці дає Меркель "другий шанс" – знову пролобіювати на головну посаду у партії дружнього до себе політика.  

Автор: Віктор Савінок,

аспірант факультету політології та журналістики Університету Марїі Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

Оригінал статті взято із сайту "Європейської правди"