29.05.2020   19:00
YEA

Дитинство – це найщасливіший етап життя, ЯКЩО дитина може залишатися дитиною

З нагоди Міжнародного дня захисту дітей, що вже в 1950 році святкувався у 51 країні світу, хотілося б поговорити про дитинство, права дитини та яким чином вони захищаються та забезпечуються.

Для початку, а хто ж така дитина? З юридичної точки зору, відповідно до Конвенція ООН з прав дитини та українського законодавства, дитина – це особа до 18 років[1]. У багатьох країнах світу, включаючи країни Європейського Союзу (ЄС) повноліття наступає також у 18 років, але ця цифра може варіюватися.

Формула щасливого дитинства – це дотримання прав «маленьких людей». Те, яким було дитинство у людини, безпосередньо впливає на розвиток її світогляду у майбутньому.

Перелік прав дітей в Україні та ЄС великий. Він дуже схожий на перелік прав людини (адже діти – це маленькі люди), але має певні доповнення. Як, наприклад, право на любов та піклування[2] чи право на освіту[3], на повноцінне харчування[4], на розвиток талантів[5] тощо. Я не можу виділити найважливіше право, адже кожне із них – важлива частина щасливого дитинства і кожне з них викликає у мене лише теплі почуття.

Якщо порівнювати із минулим, сучасні діти більш обізнані зі своїми права. Для прикладу, у багатьох шкільних щоденниках на перших сторінках перераховані права дитини за переліком Конвенції ООН про права дитини; у школах проводять спеціальні уроки присвячені цій тематиці. Окрім цього, створену систему спеціальних інституцій, що займаються питаннями охорони дітей та дитинства. Зокрема, в Україні діє інститут Уповноваженого Президента України з прав дитини[6], мета якого забезпечити здійснення Президентом України конституційних повноважень щодо забезпечення додержання конституційних прав дитини, виконання Україною міжнародних зобов'язань у цій сфері. Іншим важливим актором по забезпеченню захисту прав дітей виступає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини[7]. Ст. 55 Конституції України встановлено, що кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що включає і дітей. У межах діяльності ЄС особливу увагу хочу звернути на інститути Єврокомісара з питань прав дитини[8] та Європейського Уповноваженого з прав людини (Європейського Омбудсмена)[9].

Варто зазначити, що завдяки підтримці ЄС в Україні реалізується та вже було реалізовано багато проектів у різноманітних галузях, спрямованих на захист та забезпечення прав дітей: деякі стосувались реформування системи освіти, деякі – підтримкою інституційної розбудови у цій сфері, а інші - на створення надійних інструментів захисту дітей від насилля.

Якщо ви маєте бажання поглибити свої знання щодо цієї тематики, то раджу розпочати із опрацювання базових нормативно-правових актів, які захищають права дитини в Україні, ЄС та у світі. Це включає і закони України, і підзаконні акти, такі як акти Президента України в сфері захисту прав дитини, так і міжнародні нормативно-правові документи: конвенції, договори, угоди.

Базовим законодавчим актом, який регулює захист прав дітей на міжнародному рівні є Конвенція ООН про права дитини. Національне законодавство, з якого варто розпочати:

Щодо законодавства ЄС спрямованого на захист прав дітей, окремої уваги заслуговують наступні акти:

  • Договір про Європейський Союз
  • Хартія основних прав ЄС
  • Програма захисту прав, забезпечення рівності та громадянства на 2014-2020 роки
  • Комуніке Європейської Комісії «На шляху до Стратегії ЄС щодо прав дитини»
  • Постанови, резолюції, комуніке Європейської Комісії, Єропейького Парламенту та інших інституцій ЄС щодо захисту прав дітей.

Закликаю усіх поширювати інформацію про права дитини і завжди, за будь-яких випадків, діяти таким чином, щоб гарантувати забезпення захисту прав дитини.

Чому ж правами дитини і досі можуть нехтувати? Тому що скільки б законів не було написано, щоб всі вони діяли, перш за все, повинні діяти ми. І ви дійте, якщо є ризик порушення прав дитини.

Пам’ятаємо: дитинство – це найщасливіший етап життя, ЯКЩО дитина може залишатися дитиною.

                       



[1] Ст. 1 ЗУ «Про охорону дитинства»; ст. 1 Конвенції ООН з прав дитини

[2] Ст. 3 Конвенції ООН з прав дитини

[3] Ст. 28 та 29 Конвенції ООН з прав дитини

[4] Ст. 27 Конвенції ООН з прав дитини

[5] Ст. 29 Конвенції ООН з прав дитини

[6] Положення про Уповноваженого Президента України з прав дитини

[7] ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»

[8] Комуніке Європейської Комісії «На шляху до Стратегії ЄС щодо прав дитини»

[9] Ст. 228 Договору про функціонування ЄС