"Довіртесь життю, відкривайте можливості, вчіться, подорожуйте" - наші історії успіху

  Середа, 12 Серпня 2020 Чухілевич Ольга Пилипівна Сузір'я село Піддубці Євроклуби

Євроклуб "Сузір'я" з села Піддубці продовжує роботу над проєктом "Флагмани змін живуть поруч". Ми збираємо історії успіху тих, хто здобув цікавий європейський досвід. Сьогоднішня наша розповідь - про Галину Мороз, випускницю факультету міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Євроклуб "Сузір'я" ЗОШ І-ІІІ ст. села Піддубці Волинської області продовжує роботу над проєктом "Флагмани змін живуть поруч". Ми збираємо історії успіху різних людей, мешканців своїх регіонів, які здобули цікавий європейський досвід у різних сферах і повернулися в Україну. За цей час ми познайомилися з надзвичайно цікавими людьми, у чиїх біографіях залишився яскравий і корисний "європейський слід" - досвід перебування і навчання в країнах ЄС. Це Герасимяк Неля, переможець конкурсу «Молодь змінює світ-2019», учасник освітніх програм у Португалії, Швейцарії, Фінляндії, Німеччині, учасник програми Erasmus+ ; Гнітецька Христина, випускниця Варшавського політехнічного університету, тренер школи гімнастики; Роман Микитюк, стажер екологічних програм у Німеччині і Латвії, засновник першої в Україні оленячої ферми; Шевченко Ярослав, актор полтавського театру, кооординатор громадських організацій ПФССУ, Театру Сучасного Діалогу у співпраці з Датським театром CONTACT, член української делегації в Брюсселі; Дудка Світлана, учасниця двох обмінів за програмою Erasmus+ у Литві та Румунії, Посол європейської молоді в Україні, член міжнародної організації АЙСЕК в Україні. Задумом проєкту був збір цікавих фактів про перебування в країнах Європи методом сторітелінгу - розповіді історій нашими героями. Першою взяла участь у нашому проєкті Герасимяк Неля, переможець конкурсу «Молодь змінює світ-2019», учасник освітніх програм у Португалії, Швейцарії, Фінляндії, Німеччині, учасник програми Erasmus+. Для координаторів та учасників Євроклубів-партнерів 28 липня вона провела онлайн-тренінг м'яких навичок, а також розповіла свою історію успіху у кількох країнах ЄС. Сьогоднішня наша розповідь - про Мороз Галину, випускницю факультету міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Пропонуємо читачам сайту Євроквіз її історію. Можливо, вона спонукає інших не боятися змін, працювати над собою, ставити цілі і досягати їх. Її мрія - навчання в університеті країн Балтії - збулася. Мороз Галина:

- Я – випускниця КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Міжнародні відносини». Чотири роки навчання у столичному університеті дали мені, беззаперечно, величезну кількість нових знань. Ба, більше – і це, можливо, у деяких аспектах навіть цінніше – я також мала можливість провести один семестр закордоном. Коли я була першокурсницею, на вечірці у гуртожитку хтось зі старших студентів сказав мені, мовляв, як тільки буде можливість для семестру за обміном – хапайся за неї! Бо «один семестр закордоном – вартий трьох удома». Так я і зробила, коли настав слушний момент. У лютому 2018 року я поїхала в тур Європою, організований моїм інститутом. Основна ідея цієї поїздки була не лише побачити Ейфелеву вежу чи Гранд-Пляс у Брюсселі, а й відвідати інституції Європейського Союзу (Європарламент, Єврокомісію), а також Раду Європи. Природньо, що додому я повернулася з купою вражень, бо за один тиждень побачила п’ять неймовірних європейських міст, та ще й побувала у самому серці ЄС. Мені хотілося лишитися на довше, побачити більше міст, більше країн. І в найкращих традиціях таких історій буквально через кілька днів я отримала повідомлення від однієї з моїх викладачок з пропозицією взяти участь у конкурсі на навчання в Латвійському університеті. Далі був непростий процес відбору, і, здавалося, нескінченна бюрократична біганина, але врешті мене чекав хеппі енд – я отримала запрошення до Риги. Програма, учасницею якої мені пощастило стати, називалась Spring School "EU Studies in Latvia" і була заснована Латвійським Університетом за підтримки Міністерства закордонних справ Латвії у 2014 році виключно для українських студентів. Суть програми полягала у тому, щоб за один семестр інтенсивного навчання, зустрічей з високопосадовцями та вченими і спілкування з однолітками поділитися з молоддю з України латвійським досвідом євроінтеграційних процесів та, таким чином, сприяти становленню українського шляху в Європу. І семестр дійсно видався інтенсивним: за трохи більше, ніж три місяці, я познайомилась з президентом, міністром закордонних справ та прем’єр-міністром Латвії, а також з мером міста Рига; взяла участь у міжнародній конференції, присвяченій сторіччю незалежності Латвії, публічних дискусіях на тему реформ в Україні та виборів у Латвії; прослухала курси з інституційної структури Європейського Союзу, процесу європеїзації, проектного менеджменту, дипломатії, конфліктології; зустріла десятки цікавих людей з усього світу, а ще об’їздила майже усю північну Європу.

Повернувшись в Україну з нереальним запасом натхнення, я того ж літа стала частиною команди відділу міжнародного співробітництва та проектної діяльності Луцької міської ради, де допомагала розробляти, зокрема, проект збереження історичної спадщини Старого міста Луцька. Пізніше того ж року я отримала можливість попрацювати у Комітеті Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, де займалася розробкою освітнього курсу для державних службовців. Ідея курсу полягала у тому, аби ознайомити чиновників з основними етапами процесу утворення природнього газу, його видобутку, транспортування, ціноутворення тощо, з тим, аби така важлива сфера економіки, як енергетика, не ставала об’єктом популізму та демагогії, як це часто буває, коли політики обіцяють «знизити ціну на газ у 4 рази». Курс планується ввести у програму Київської школи економіки. Врешті у 2019 році я у ролі асистента проекту приєдналася до команди ГО «Український центр ненасильницького спілкування та примирення «Простір гідності», основна місія якої полягає в тому, щоб громадяни, різні групи та організації в Україні врегульовували конфлікти та спори мирним шляхом діалогу, що базується на взаєморозумінні та гідності. За останні роки багато людей в Україні почали втрачати надію на мир і здорові процеси розвитку країни. Ми постали перед викликами і ситуаціями, що не здатні зникнути самі собою – вони потребують фахового втручання спеціалістів, які опанували і послуговуються знаннями та навичками у сфері побудови миру. І «Простір гідності» взявся за підготовку таких спеціалістів, яких ми назвали Інженерами Порозуміння. Школа Інженерів Порозуміння успішно випустила три групи фахівців миропобудови і продовжує набір та навчання нових бажаючих. Я, напевно, буду нещирою, якщо скажу, що всі ці етапи мого життя далися легко. Було безліч моментів, коли було складно, хотілося опустити руки, подзвонити мамі і поплакатись. Але щоразу мені згадувались слова, які я, мабуть, побачила колись давно ще у соцмережах: «Краще пошкодувати про те, що зробив, ніж про те, чого не зробив». Тому який би сильний страх не пробирав мене перед кожним новим кроком, він в результаті виявлявся безпідставним.

Моя перша порада усім старшокласникам, як би банально це не звучало – вчіть англійську мову. А ще краще – ще якусь, окрім неї. Бо знання мови, направду, відчиняє перед вами безліч дверей. У прямому і переносному сенсі: так, я і моя подруга знайшли, де безкоштовно заночувати у Бергені, просто заговоривши з дівчиною на вулиці. І друга порада – не бійтеся. Я знаю, яким страшним може здаватися світ у сімнадцять років, і як тривожно усвідомлювати, що от-от починається доросле життя. Але довіртесь йому і ви побачите, скільки неймовірних можливостей перед вами відкриється. Головне – постаратись не проґавити жодну з них: заводьте знайомства, подорожуйте, подавайте заявки на усі можливі програми. Так, можливо, вас не усюди візьмуть, але ж поки не спробуєш – не дізнаєшся. Моя стратегія успіху виглядає так:

1. Запал. У вас мають палати очі від того, чим ви займаєтесь.

2. Наполегливість. Будь-яка справа вимагає відданості від початку до кінця.

3. Команда. Знайдіть однодумців – один в полі не воїн.

4. Оптимізм. Помилки, перешкоди і можливо навіть провал – це нормально, будьте до цього готовими.

5. Удача. По-п’яте, довіртесь долі – вона допоможе, коли буде потрібно. У Латвії мені пощастило побувати на зустрічах: з міністром закордонних справ Латвії Едгаром Рінкевичсом, квітень 2018. З президентом Латвії Раймондом Вейонісом, травень 2018. З повіреною у справах України в Латвії Алісою Подоляк, травень 2018. На з’їзді представників European People’s Party – найбільшої фракції Європарламенту, травень 2018.

 

Такі історії, якою поділилась наша гостя, ми будемо обговорювати зі старшокласниками, учасниками проєкту євроклубів з Волинської, Полтавської, Дніпропетровської областей. Відбуеться це у вересні-жовтні: на спеціальних тренінгах, згідно із задумом проєкту, ми побудуємо з учнями власні стратегії успіху. І дуже би хотілося, щоб вони стали стартовим майданчиком для побудови євроклубівцями власних життєвих перспектив.


Інші новини

© 2015—2020 Представництво Європейського Союзу в Україні. Всі права застережено.