Таку думку висловив проректор з науково-педагогічної роботи Ужгородського національного університету Ігор Король під час онлайн «Дня кар’єри ЄС» в Ужгороді, що відбувся 3 листопада за сприяння Представництва Європейського Союзу в Україні в рамках проєкту «Інформаційна підтримка мереж ЄС в Україні».
«Національний інтелектуальний капітал є фактором економічного розвитку країни, і університети стали важливим суб’єктом економічного розвитку, університети замислюються зараз, як вижити в складних економічних умовах і забезпечити кошти на інноваційні процеси», - пояснив проректор УжНУ. У закладі за останні п’ять років ліцензували безліч нових спеціальностей, постійно відкриваються нові освітні програми. Змінюються підходи: програми формують не з того, що знають викладачі, а з того, що хочуть знати студенти. Університет взаємодіє зі стейкхолдерами – студентами, випускниками, роботодавцями т постійно коригує програми навчання в зваженості від сучасних потреб.
Як відзначив менеджер проєкту «Інформаційна підтримка мереж ЄС в Україні» Денис Черніков, цьогоріч «Дні кар’єри ЄС» відбуваються в онлайн-форматі, і це дозволяє приєднуватися до них дистанційно, тому активність учасників перевищує традиційні офлайн-заходи. Він також зупинився на освітніх та кар’єрних можливостях, які надають програми Європейського Союзу. Зокрема, програма «Еразмус+» протягом 2021-2027 років більше уваги приділятиме мобільності у сфері професійної освіти. Окрім того, він акцентував увагу на тому, які заходи вживає ЄС на ринку праці, щоб знизити вплив негативних факторів. Серед стимулів в Євросоюзі діють дотації роботодавцям для створення робочих місць, а для молоді – це молодіжна гарантія, яка допомагає знайти іншу роботу, пройти стажування, додаткове навчання тощо. Проєкти співпраці університетів та бізнесу для прогнозування потреб ринку у тих чи інших професіях фінансуються Європейським соціальним фондом.
Начальник Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич розповів, що в регіоні попри короновірус та карантин не відбулося стрімкого зниження потреб ринку праці серед великих працедавців, системоутворюючих підприємств, вони працюють в звичайному режимі. Водночас, криза серйозно позначилась на малому та середньому бізнесі, зокрема, у сфері послуг. На тлі карантину в регіоні на 37% зменшилась кількість вакансій, порівняно з січнем-жовтнем 2019 року. Найбільше відкритих вакансій у переробній промисловості, в сфері торгівлі, освіти, транспорту, охорони здоров’я та ін. База даних Центру є відкритою і пошукувачі можуть самостійно звертатися за цими вакансіями, безпосередньо до роботодавців.
Завідувач кафедри Міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ Віталій Андрейко навів дані Всесвітнього економічного форуму про те, що частка нових спеціальностей до 2022 року зросте з 16 до 27%. Також він звернув увагу на особисті якості та м’які навички, важливі для успіху: вміння комунікувати та адаптуватися, гнучкість, дипломатичність, наявність базових математичних знань, креативність, ораторські здібності, критичне мислення, вміння працювати в команді, емоційний інтелект, вміння вести переговори та приймати рішення, творчі здібності. За словами В.Андрейка, тренінги софт скілз є важливими не лише для студентів, але й викладачів, тому він особисто зареєструвався на кілька таких тренінгів «Дня кар’єри ЄС».
Керівник відділу тестування ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітет» Ігор Сернівка поділився враженням, що в Україні є сильною теоретична частина освіти і значно слабшою, ніж в ЄС, є практична частина. Він розповів, що компанія співпрацює з університетами по всій Україні, а 45% її спеціалістів в Ужгороді є випускниками УжНУ. Середній вік працівників в українському офісі Jabil – 33 роки, тобто це наймолодша команда міжнародної корпорації, вона впроваджує інноваційні рішення.
Начальник відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєженцева переконана, що вишам потрібно орієнтуватися на підготовку конкурентоздатних працівників, які отримають європейський досвід та будуть застосовувати його в Україні. Академічна мобільність для УжНУ є викликом і, водночас, сучасною вимогою освіти. Це дозволяє розуміти, яку позицію займає університет в Україні та світі. Академічна мобільність надає інструменти розвитку, дозволяє втілювати в освіті нові ідеї та використовувати досвід, отриманий за кордоном. УжНУ має понад 120 міжнародних договорів, програми подвійних дипломів, понад 130 студентів цього вишу стали учасниками програми «Еразмус+».
Директор Центру кар’єри УжНУ Тетяна Бутурлакіна сфокусувалась на питаннях кар’єрної траєкторії як важливого елементу планування. Такий план професійного розвитку включає компетенції, професійні знання, особисті якості. Траєкторії мають бути реалістичні та адаптовані, з урахуванням ситуації на ринку праці. При цьому локальний ринок праці на сьогодні швидко інтегрується в глобальний, особливо на фоні COVID-19.
Професор кафедри Міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ Ігор Тодоров розповів про значний туристичний потенціал Закарпаття у контексті європейської інтеграції. Він нагадав, що Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом торкається туристичної галузі, зокрема, у главі 16. На сьогодні реалізується проєкт ЄС щодо розвитку транскордонного співробітництва, просування ремесел, і в цьому проєкті беруть участь викладачі УжНУ. До нього потрібно залучати більше учасників, серед іншого – студентів, випускників, щоб якомога ширше розкривати потенціал регіону. «Закарпаття спроможне стати локомотивом європейської інтеграції через туризм», - вважає І.Тодоров.
Заступник начальника управління туризму та курортів – начальник відділу розвитку дестинацій та курортів Закарпатської ОДА Любов Когуч зупинилась на питаннях уніфікації стандартів в сфері туристичної діяльності. За її словами, більшість таких стандартів ЄС навіть не перекладена українською мовою, що створює певні труднощі, адже йдеться про специфіку термінології. «Для підвищення конкурентоспроможності треба рости до європейського рівня, але потрібно мати можливість отримати професійну інформацію, наприклад, щодо маркування туристичних маршрутів, облаштування туристичних центрів, роботи туристичних агентств, ресторанного господарства, перепідготовки гідів для турів супроводу у гори», - розповіла Л.Когуч.
Довідка: «Дні кар’єри ЄС» відбуваються щорічно в багатьох містах України протягом чотирьох років в рамках проекту «Інформаційна підтримка Мереж ЄС в Україні». Це серія публічних заходів, де експерти, роботодавці, викладачі вишів, учасники програм ЄС обговорюють впровадження стандартів і практик Євросоюзу в Україні, можливості участі в освітніх та волонтерських програмах ЄС для розвитку нових бізнес- та професійних можливостей. Цьогоріч вперше заходи проходять в режимі онлайн-трансляцій.
«День кар’єри ЄС» - ініціатива, що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та виконується фундацією «Відкрите суспільство» та громадською організацією «Молодіжна Альтернатива».
