Звідки походить назва міста Кам’янське?

  П'ятниця, 13 Листопада 2020 Пономарьова Наталія Європейська єдність Кам'янське Євроклуби

Євроклуб “Європейська єдність” Кам’янської гімназії № 39 провів відкрите засідання у форматі круглого столу на тему “Чарівна назва міста Кам’янське”

На цей захід гімназисти запросили відомого краєзнавця Володимира Михайловича Дзюбу, учасника краєзнавчого товариства “Кам’янське-Дніпродзержинськ”, який досліджує білі сторінки історії рідного краю. За багатогранність і плідність пошукової діяльності пана Володимира гімназисти прозвали "Кам`янським Едісоном".

Нас оточують географічні назви: вони дозволяють людям орієнтуватися в просторі й пов’язують сучасність з минулим. Ще в античні часи виникла топоніміка – наукова дисципліна, що вивчає топоніми – географічні назви, які віддзеркалюють характер місцевості, історію її заселення. Саме вивченню таємниць походження нашого міста було присвячене засідання євроклубу "Європейська єдність".

Активісти євроклубу розповіли про те, що їм відомі дві версії щодо походження назви “Кам’янське”. Перша версія – від слова “камінь”, на чому наполягав Дмитро Яворницький. До речі, нашим краєзнавцям відомо, що у козацькі часи в селі Кам’янському жили не тільки козаки- гречкосії, не тільки козаки-лоцмани та посполиті – вільні селяни-землероби, але й каменярі, котрі видобували граніт у місцевому кар’єрі, який користувався великим попитом. Друга версія: назва “Кам’янське” походить від імені козака Каміуна (Камiона), який за народними переказами заснував на березі Дніпра свій зимівник, навколо якого згодом оселилися інші козаки і селяни. З третьою версією щодо походження назви Кам’янське євроклубівців познайомив Володимир Дзюба, який у своєму дослідженні цього питання застосував математичний метод, виходячи зі ствердження давньогрецького філософа та математика Піфагора: “Все суще є число”. Потім юні пошуковці переглянули уривки з дослідницького фільму Володимира Дзюби й поставили автору версії низку цікавих і дотепних запитань. Навіть після закінчення зустрічі допитливі гімназисти ще довго не відпускали Володимира Михайловича, продовжували обговорювати різні історичні версії, адже історія рідного краю манить і сьогодні своїми таємницями, глибоким корінням і загадковістю. Засідання євроклубу спонукало творити, творчо зростати й робити перші кроки до великої науки.


Інші новини

© 2015—2020 Представництво Європейського Союзу в Україні. Всі права застережено.