Щоразу, коли я пишу про британські візи - трохи сумніваюся. Замислююся: може, насправді не все так клінічно? Може вони дійсно потроху самі виправляться?
Але щойно бачу неймовірні, образливі, ганебні відмови, всі сумніви зникають.
Ні, не "може". Ні не зміняться. Ми не маємо права мовчати - і, повірте, не будемо.
 

Зізнаюсь відразу, відповіді на це питання я ще не знайшла. Та це й не останній мій виступ. Але після презентації можливостей для молоді в Харківському національному економічному університеті ім. С. Кузнеця зрозуміла, що розповісти про можливості не достатньо. Варто хоча б поетапно проговорювати, що потрібно для того щоб податись на ту чи іншу програму.
 

Спростовуємо три міфи однією новиною.
1) Brexit це скучно і одноманітно
2) В парламенті UK дресс-код - то святе
3) Хто стоїть з голими грудями - той femen
 

Відбулася перша нарада координаторів Євроклубу, які будуть реалізовувати проект-переможець" Житомирщина європейська". Райони привезли анкети, які буду опрацьовувати, щоб дізнатись, який рівень обізнаності місцевих громад в питаннях європейської інтеграції, історії та політики ЄС тощо.
 

ВАРШАВА чи як планувати поїздку за кілька годин?
 

Відпрацювали день в Чернівцях. Побувавши в цьому місті, ще раз переконалась, що теза про те, що євроінтеграція для України - це просто повернення в свою домівку, до родини європейських народів, є абсолютно правдою.
 

Нарешті, можна сказати про це офіційно.

Так, Ryanair полетить до Одеси і Харкова!
 

У перехідному періоді завжди відбувається постійна боротьба між тими, хто намагається зберегти статус-кво, і реформаторами. В Україні також є ця боротьба, але тут ця боротьба набагато активніша, ніж в інших країнах перехідного періоду.
 

Я обіцяв бути неупередженим і дотримався обіцянки.
Цей текст сподобається не всім кандидатам. Я навіть не впевнений, чи він комусь взагалі сподобається - але таку задачу я собі ніколи не ставлю.
Отже, зустрічайте: "Від ЄС до Мінська, від НАТО до ядерної зброї"
Перший аналіз обіцянок у сфері зовнішньої політики Зеленського, Порошенка, Тимошенко і Гриценка.
 

Так сталося, що, жінки у приблизно 70% випадків були моїми безпосередніми керівниками на роботі у громадському секторі, дипломатії та міжнародних організаціях. Трохи рідше, але також доволі часто керівниками організацій або у складі правління/leadership організацій, у яких я був залученим, теж було досить потужне представництво жінок.