Світ опинився на межі нового глобального протистояння між свободою і несвободою, демократією і деспотизмом, прогресом і архаїкою. Схоже на те, що це протистояння неминуче, і уникнути його не вдасться.
 

Зустрілися з Послом Швейцарії в Колумбіі Куртом Кунцом та його колегами , які залучені до програм гуманітарної і технічної допомоги для вирішення конфлікту , допомоги жертвам . Детально поінформували про безпекову і гуманітарну ситуацію на окупованому Донбасі і в Криму , наголосили на відмінності природи внутрішнього конфлікту в Колумбіі і окупації України Російською Федерацією, її відповідальності за порушення мінських угод. Обговорили питання і практики допомоги жертвам, реінтеграції колишніх учасників конфлікту, проблеми розмінування.
 

Hutchison Ports - один із світових лідерів на ринку портових операторів, який оперує 52 портами у 26 країнах світу, включаючи Велику Британію, Австралію, Гонконг, Китай, Аргентину, ОАЕ та ін. Компанії понад 50 років. Весь цей час вона щодня працює над покращенням сервісу, збільшенням швидкості обслуговування вантажів, застосовуючи новітні технології та передовий досвід.
 

Поки весь світ дивиться на перспективи військового конфлікту між США та РФ, у Польщі темою №1 був новий звіт щодо причин катастрофи президентського літака 2010 року.

Хоча спеціальна комісія ще 2011 року дійшла висновку, що причиною катастрофи, внаслідок якої загинув президент Лех Качинський, була помилка пілота, багато родичів загиблих, а в першу чергу – брат загиблого президента та лідер партії "Право та справедливість" Ярослав Качинський, не погоджувалися із цими висновками. Адже, і це головна претензія до попереднього розслідування - воно майже повністю базувалося на джерелах, наданих росіянами.
 

Майже півроку Чехія не може сформувати парламентську коаліцію. Затяжна коаліціада нарешті відкинула всі варіанти того, як запобігти достроковим виборам. Залишився єдиний. Найреальнішим сценарієм наразі став той, який ще напередодні виборів у Чехії називали "коаліцією жахів".
 

Новини про відносини України та Угорщини за минулі місяці більше нагадують зведення про бойові дії.

Освітнього закону, схваленого у вересні 2017-го (точніше, його мовної статті), виявилося достатньо, щоби перетворити дружбу між Києвом та Будапештом на холод і ледь не відверту ворожнечу.

Місяць за місяцем риторика політиків стає лише жорсткішою. Столиці задіяли майже всі наявні у них засоби: листи, переговори, залучення міжнародних інституцій. Ультиматуми перетворилися на буденність.

Єдине, що лишилося незмінним за ці півроку – ключові позиції сторін.

За півроку ми ані на крок не наблизилися до узгодженого владнання суперечки. Навпаки, компроміс стає все менш реалістичним. Будапешт і надалі вимагає негайної зупинки та скасування мовної норми, Київ каже, що це неможливо ні юридично, ні політично.

Українсько-угорський діалог перетворився на гру, де програють усі.

Від конфлікту точно не виграв Київ (згадаймо відносини з НАТО). Від нього зовсім не виграв Будапешт (в його активі – жодного досягнення). Представникам угорськомовної меншини також не стало легше: цьому не сприяють ані атмосфера невизначеності, ані наростаюча ворожнеча між столицями.

Тож постає питання: як діяти далі?

Звичайно, можна "залишити все як є", ігнорувати обопільну шкоду й чекати, доки (та якщо) ситуація сама дійде вирішення. Причому навіть якщо позитив буде досягнутий, він цілком може потонути у хвилях загального протистояння.

Та залишається й інший шлях: спробувати дійти спільної позиції з окремих питань, залишаючи за собою право не погоджуватися з іншими.
 

Парламентські вибори в Угорщині завершилися прогнозованою перемогою партії "Фідес" на чолі з Віктором Орбаном. Чинний прем’єр отримав конституційну більшість, тобто ⅔ голосів у новому парламенті, а отже – не матиме потреби йти на жодні домовленості та поступки партнерам.
Та головним підсумком виборів стало не збереження влади (повторимося, доволі прогнозоване).
Вибори 8 квітня довели, що альтернатива Орбану відсутня і вона не з’явиться ближчим часом.
 

Центр «Нова Європа» провів дискусію «Харківський вимір євроінтеграції», яка, на мою думку, була вдалою через представленість серед спікерів та учасників різних груп та позицій- від оптимістичних до критичних.
Посол Латвії в Україні Juris Poikāns поділився досвідом євроінтеграції Латвії та відверто висвітлив виклики, що стоятимуть і перед нашою економікою та суспільством (чим підкорив студентську молодь). Андрей Колос надав доволі переконливі цифри щодо сертифікації продукції харківських виробників в ЄС та кон’юнктури товарообігу та інвестицій. Дмитро Булах намагався показати, що більшість ризиків ми, нажаль, вже зазнали в період з 2014 року, що має підштовхнути рухатись країну та регіонтв напрямку ЄС з набагато меншими ваганнями.
 

Разом із Марією Іоновою, Ганною Гопко та Миколою Княжицьким розпочали ранок із зустрічі з членами комітету закордонних справ Європарламенту.
 

Ранок разом з Mariya Ionova,Hanna Hopko, Микола Княжицький
розпочали із зустрічі з членами комітету закордонних справ Європарламенту. Інтенсивний діалог про безпекову і гуманітарну ситуацію на Донбасі, звільнення заручників, внутрішні реформи. Підкреслила, що ключовими вважаю реформу армії, децентралізацію, дерегуляцію. Ми значно просунулися в блоці екології імплементації Угоди про асоціацію, й це дуже позитивно.
Щодо боротьби з корупцією , то запевнила, що в травні- максимум червні ВР прийме закон про антикорупційний суд,,зараз комітет працює над поправками. Впевнена, що є шанс скасувати норму про е- декларування для певних категорій, але це вимагає зусиль і діалогу з неурядовим сектором , більше довіри й менше взаємних образ і спроб принизити, бо це не додає порозуміння. Ганна Гопко зосередилася на ризиках «Північного потоку» , Марія Іонова і Микола Княжицький- на виконанні Угоди